Пошук по сайту


Вступ. Розвиток української мови. Мета

Вступ. Розвиток української мови. Мета

Сторінка1/15
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15
Плани-конспекти О.П. Глазова «Рідна мова» (В.І.Новосьолова. Л.В. Скуратівський, Г.Т. Шелехова, 2001 р.) 9 клас

Поурочні плани складено відповідно до програми для се­редньої загальноосвітньої школи Рідна мова (В. І. Новосьолова, Л. В. Скуратівський, Г. Т. Шелехова, 2001 р.). Посібником перед­бачене використання підручника «Рідна мова» Г. Т. Шелехової, Я. І. Остаф, Л. В. Скуратівського (4 вид.— К.: Освіта, 2001).

КАРТКА 1

Переписати речення, розставляючи пропущені розділові знаки. В останньому реченні підкреслити чле­ни речення.

Вітер не вщухав уже кілька днів і море клекотіло пронизли­вою синявою (П. Загребельний). Якісь кораблі даленіли і крилами птиці шуміли (Л. Костенко). Тріщав мороз безжалісний лихий і підіймався буревій сердитий (С. Долгошеєнко). Од ударів кололо­ся небо і дерева надсадно тріщали (І. Немченко). Назавтра сонце устане знову і зійдуть росою отави (М. Овдієнко). Свинцем набряк­ли сиві хмари і сонце зникло якось враз (О. Ісаченко). Десь пли­вуть дощі по шибках і бредуть сніги в полях (Є. Сарапулова).

КАРТКА 2

Переписати речення, розставляючи пропущені розділові знаки. У першому реченні підкреслити члени речення.

Довкола у природі все дрімало і рання мла стелилась по зем­лі (О. Маковей). Вже останнії айстри одпалали багряно а тебе все мекають і вечір і ранок. Одцвітає черемха і бузок одцвітає (М. Лазарко). Нехай жовтіє лист і срібло криє скроні (В. Сосюра). Вже підсніжник розцвів й сон-трава зацвітає (Є. Гуцало). Шепче щось берізка в дуба на плечі й вітер вербам коси ніжно розплі­тає і спадають роси — зоряні дощі (С. Жадан). А може й зараз твориться бурштин але про це ще людям невідомо? (Л. Кос­тенко). Вже димаріє дальня даль і небо домнами палає (В. Сосю­ра). Сонце поцілувало крижану землю і вона зашарілася проліс­ками (М. Павленко).

КАРТКА З

Переписати речення, розставляючи пропущені розділові знаки. В останньому реченні підкреслити чле­ни речення.

Всі чекають чекають свят а життя багате на будні (М. Волощук). Я тулитиму слово до слова і поллється сердечна розмо­ва (І. Кучмай). Дзвенять літа як щире слово а в клопотах згоря­ють дні (Л. Павлів). Мати вносить сорочину а мережка ж — як огонь! (Б. Олійник). Там моїх братів лилася кров і сльози матерів Квітчали сон синовнім домовинам (М. Рильський). Сніги стежки заносять і алеї і не проїхати в них і не пройти (І. Цабієнко). У шумі шин кудись біжать машини і день щебече птицями в садах (В. Со­сюра). Вітер виє і сніг без упину по полях стеле білу рядни­ну (Б. Лепкий). Навколо вітер свище і в небі хмари злі (В. Сосюра).


9 клас мова Урок № 1

Тема. Вступ. Розвиток української мови.

Мета: дати уявлення про періоди розвитку української мови, поінформувати про історичні умови її розвитку; озна­йомити з тенденціями розвитку української мови, зо­крема її лексичного складу, в наші дні; виховувати любов і повагу до української мови як мови державної та мови материнської, виховувати патріотизм; розви­вати увагу, логічне й образне мислення, формувати навички роботи з підручником, збагачувати й уточ­нювати словниковий запас учнів.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

ХІД УРОКУ

I. Підготовка до вивчення нового матеріалу.

* Робота біля дошки. Записати речення, прокоментувати їх зміст.

Ти велична і проста, ти стара і вічно нова. Ти могутня, рідна мово! (І. Багряний). Мова — золото-пшениця, слів — як зерен на току. Не вмістити цю скарбницю в товстелезнім словнику (С. Ко­валь). Мова — великий скарб, який треба шанувати, берегти і розу­мно збагачувати, не завдаючи йому ніякої шкоди (К. Крапива).

  1. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

  2. Вивчення нового матеріалу.

-ф- Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу за текстом вправи 1.

-ф- Робота з підручником. Колективне виконання вправи 1 (ІІІ, 1).

-ф- Доповнення вчителя.

Мова є чутливою до суспільно-політичного життя її носіїв. Зміни відбуваються у фонетиці, лексиці, граматиці, правописній системі.

Найбільш рухливою в цьому плані є лексика. Учені стверджу­ють, що протягом десятиріччя словниковий склад мови змінюється приблизно на 25 відсотків.

Сучасне українське суспільство прагне до відкритості. До актив­ного вжитку нині повертаються слова, які через те, що символізу­вали українську сутність, були вилучені з обігу штучно, часто шля­хом відвертих заборон (тризуб, соборність, жовто-блакитний прапор). Із зверненням суспільства до національних традицій хрис­тиянства тому відновлюється конфесійний (церковний) стиль україн­ської мови. Правове утвердження статусу державності української мови (Закон про мови 1989 р., Конституція України 1996 р.) та розширення сфер офіційного використання української мови спри­чинило розвиток офіційно-ділового стилю.

З відходом у небуття радянського способу життя зникає чима­ло слів: колгосп, партком, соцзмагання тощо. Натомість відроджу­ються рідковживані раніше слова: гривня, оберіг, гетьман, довкіл­ля, осоння, часопис. Використовуються слова, які за радянської доби здавалися недоречними й архаїчними. Це, наприклад, звертання (пан, пані, добродій), етикетні формули (Моє шанування! Як Ваша ласка... Слава Ісусу Христу! Бог в поміч! З Богом!) тощо.

Реальність породжує потребу у виникненні нових слів для на­зивання нових об'єктів — предметів, понять, ознак, явищ, відно­шень. Відповідно до властивих українській мові словотворчих мо­делей утворилися й відразу увійшли до активного вживання нові слова: бюджетний, державник, мобільник, приватизація, департи­зація, роздержавлення та ін. Завдяки відкритості українського сус­пільства, розвитку економічних і культурних зв'язків України з державами світу лексика збагатилася запозиченням іншомовних слів (мер, спікер, менеджер, кліп, піцца, факс, хіт). Значно онови­лася термінологічна система багатьох галузей наук (бакалавр, ма­гістр, тестування, рейтингова система освіти, ліцей, гімназія, дефолт, ремісія, пролонгація, транш). Цікаво, що чимало профе­сійних слів перейшло до мовлення широкого загалу: бартер, ау­дит, дистриб'ютор, інфляція, субсидія, ліцензія, суборенда.

У мовній ситуації, що склалася на сьогодні в Україні, має зро­стати вживання української мови в усіх без винятку сферах життя. (За Л. Мацько.)

IV. Виконання вправ на закріплення.

-ф- Попереджувальний диктант.

Вказати власне українські (питомі) слова, підкреслити їх. Чому акти­візується вживання питомих слів у сучасному мовленні?

Наш герб — тризуб! Навіки! Не треба нам опіки (В. Самійленко). Любов була єдиним талісманом, а талісман ще звався оберіг (Л. Костенко). Босоніж стежка пробіжить левадою в городи. Як любо тут, як славно жить серед цієї вроди! (В. Коломієць). Дивовиж­на краса! Справді неба грайлива яса, мов дівоче убрання святкове (П. Воронько). В любистку й шавлії мене купала мати, леліяла, немов купальський цвіт (Л. Барабаш). Почуте літепло влило в душі стру­мок, жвавішав сам, жвавішав плин думок (М. Самійленко).

Словник. Левада — лука, заплава, пасовисько, сіножать. Яса — тут: світ­ло, сяйво. Шавлія — багаторічна трав'яниста рослина з великими пахучими квітками; настій або відвар з листя рослини, що використо­вується як лікарський засіб. Літепло — тепла вода; тепло, теплота.

-ф- Вибірковий диктант.

Виписати слова іншомовного походження. Пояснити значення випи­саних запозичених слів, при потребі звернувшись до словника. Розкрити переносне значення слова смог у словосполученні словесний смог.

Ой вересню — елегіє душі! Пиши свою мелодію, пиши (К. Бальоха). Інколи пейзажем ми про людину найточніше скажем (М. Риль­ський). Як довго світяться в душі оті розкішні натюрморти уздовж доріг на спориші! «Л. Костенко). Ні, зовсім це не ностальгія, не забаганка, ні, це мрія — пить воду з отчої криниці (Н. Білокриницька). Чи воскреснемо, чи не воскреснемо, — очищаймось від смогу словесного! (В. Вербич). Етимологія дива словесні в чудесних словниках нам розкрива (Д. Білоус).

Словник. Елегія — музичний твір мрійливого, ліричного характеру; вірш, у якому відчутні журливі настрої. Ностальгія — болісна туга за батьківщиною. Смог — густий туман, змішаний з димом, кіптявою, вихлопними газами, що скупчується над великими містами та про­мисловими центрами. Етимологія — розділ науки про мову, що вивчає походження слів.

-ф- Розподільний диктант.

Застарілі слова та нові слова (неологізми) записати в дві колонки. Які з-поміж записаних слів є запозиченими?

Тест, перст, ратай, іміджмейкер, піїт, кіборг, корогва, топ-модель, ладо, віче, брифінг.

-ф- Пояснювальний диктант.

Мова росте разом із душею народу (І. Франко). Слова, забуті і нові, мелодією вишиті у мові (Н. Гуменюк). Мова наша — біль­ше, аніж мова. Щось хотіла висловить природа нашою появою на світ (В. Базилевський). Гарантією успішного розвитку української літературної мови може бути тільки справжня державність україн­ського народу (Л. Мацько). Коли мовиш, як належить, слово чис­те, мов роса. І від тебе теж залежить мови рідної краса (Д. Білоус). І назло всім підступним, пихатим, український словник роз­квітав — як з маленької глинянки-хати той будинок міцнів, вирос­тав (Г. Гуржій). Мова, наша мова — літ минулих повість, вічно юна мудрість, сива наша совість (Ю. Рибчинський). У слова свої закони вічно мінливого руху, слово — клітина мислі, артерія сили духу (П. Воронько). І кожна думка, слово, звук національним скарбом стануть (Б. Дегтярьов). Оті слова — одвічне царство мови, що вижила й узориться тепер. Вона звучить магічно, як Бетховен, в устах братів по крові і сестер. У ній усе: діброви й верболози, Дніпра і Ворскли витканий атлас, козацька доблесть і кріпацькі сльози, ще й дума та, що вистраждав Тарас. І ти — моя сподвижниця і слава, мечі і струни, правда і терни від київського князя Ярослава до нашої стрімкої бистрини. (Д. Луценко.)

Словник.Сподвижник — соратник; той хто разом із кимось бере участь у важливій і відповідальній справі.

-ф- Навчальний диктант.

Пояснити значення виділених слів.

Українська мова — це море, в якого немає дна і берегів, яке настільки багатоманітне й невичерпне, що ніколи не встановити межі в її пізнанні. Словниковий запас її незміренний. На її основі гарно творяться неологізми, бо вона не бажає носити на собі мунди­ра канонічності, отже, має найбільшу перспективу розвитку в часі. Вона з'єднує в собі пласти архаїчні й модерні, вбирає слова інтер­національні, а водночас не втрачає й слів питомих. З нею просто й надійно, бо вона — душа моєї нації (77 слів) (За В. Шевчуком.)

Словник. Неологізм — нове слово, яке ще не стало звичним для мовців. Канонічність — узаконеність, визнання чогось обов'язковим, незмін­ним. Перспектива — вид у далечінь; перен. майбутнє. Архаїчний — застарілий. Модерний — новітній, осучаснений. Питомий — рідний.

  1. Підведення підсумків уроку.

  2. Домашнє завдання.

Вправа 1 (І).

Урок № 2

Тема. Частини мови, їх основні смислові, морфологічні та синтаксичні ознаки.

Мета: повторити вивчене про частини мови, закріпити вміння розрізняти частини мови, визначати їх граматич­ні ознаки; виховувати любов до природи рідного краю; удосконалювати орфографічну й пунктуаційну гра­мотність; розвивати логічне мислення й мовлення, увагу, пам'ять.

Тип уроку: урок повторення вивченого.

Обладнання: підручник.

ХІД УРОКУ

I. Перевірка домашнього завдання.

-ф- Бесіда за питаннями, поданими у вправі 1 (III).

-ф- Робота біля дошки.

Записати речення. У кожному з них вказати питоме українське слово та слово запозичене. Чи розвивається українська мова в наш час? Свою думку обґрунтувати. Підкреслити в реченні члени речення та розібрати слова за частинами мови. Який розділ мовознавчої науки вивчає речення і члени речення, а який — частини мови?

Не жив би я без України, без Ворскли чистих ніжних плес. У мо­ву рідну я щоднини вслухаюсь, чую в ній прогрес (М. Волощук).

Сумує за літньою звабою розоране поле навколо, чорніє в сте­пу за левадою старенький вітряк, як некролог (Д. Луценко).

Словник. Плесо — спокійна, чиста водна гладінь. Прогрес (лат). — розвиток, перехід від нижчого до вищого, досконалішого стану. Левада — лука, оболонь, заплава, сіножать, пасовисько. Некролог — стаття в пресі з приводу чиєїсь смерті.

  1. Повідомлення теми і мети уроку.

  2. Повторення ключових питань теми.

-ф- Бесіда. Запитання для бесіди.

За якими ознаками слова поділяються на частини мови? Який розділ науки про мову вивчає частини мови? У чому полягає відмінність між самостійними (повнозначними) та службо­вими частинами мови? Назвати самостійні частини мови та служ­бові частини мови. Які частини мови не змінюються? У чому особливість вигуків?

-ф- Робота з підручником.

Опрацювання таблиці «Частини мови» (с. 229).

IV. Виконання вправ на повторення.

-ф- Прочитати записані на дошці (спроектовані через кодоскоп) речення.

Визначити, якою частиною мови є кожне слово. Назвати самостійні та службові частини мови.

Як намистини, диво калинове — частини мови! Який співець, поет, який письменник уперше слово вигадав — іменник? (Д. Біло­ус). Коли мене відчай зігнув у підкову, коли вже здалося, що сил немає, іменник за руку узяв дієслово, і я прочитав: «Життя три­ває» (С. Павленко).

-ф- Робота біля дошки.

Записати речення. У кожному з речень назвати самостійні та службо­ві частини мови. Пояснити, у чому полягає відмінність між самостійними та службовими частинами мови. Якою частиною мови є виділене слово?

Журавлі лишають гнізда, холодком дихнули хмари (Б. Олій­ник). Зажурився на гнізді останній лелека, десь і він уже зібрався у краї далекі (Л, Климчук). Над ланами, гей, над ланами проліта­ли гуси клинами (А. Качан). Перепілка скаче боса і чогось печально просить: «Підпа-дьом» (К. Дужа). О дикі гуси! Ваш політ колись мене погнав у світ (В. Незвал). Он іволги грають на флейтах, сховавшись на сивій вербі (Б. Дегтярьов).

-ф- Вибірковий диктант.

Виписати числівники.

Офіційною мовою Англії впродовж шести століть була фран­цузька. Найбільша в світі абетка — камбоджійська: у ній 74 лі­тери. 97 відсотків людей, узявши нову ручку, найперше пишуть власне ім'я. (З журналу.)

Іван Франко — автор шести тисяч творів. Відоме п'ятдесятитомне видання його спадщини — лише третина доробку вченого.

Прозаїк, поет, драматург, критик, історик і філософ, Франко був видатним діячем в українському суспільному житті останньої чвер­ті дев'ятнадцятого — початку двадцятого століття.

Ми лише тепер усвідомлюємо, що означає в цивілізованому сві­ті знання іноземних мов. А І. Франко знав їх чотирнадцять. Без книж­ки під пахвою його рідко коли можна було зустріти. Попри нестатки, він зібрав велику власну бібліотеку, в якій найбільше книжок було з літературознавства (1300), історії (1200), фольклору (750). (За В. Бурбаном.)

-ф- Попереджувальний диктант.

У першому реченні підкреслити члени речення і вказати частини мови. Виділені слова усно розібрати як частини мови (за схемами, поданими на с. 246—247 підручника).

Ти мала димний і сосновий смак, моя п'ятнадцята, прекрас­на осінь! (О. Теліга). Осінь віхолою рудою наліта з чотирьох до­ріг (М. Самійленко). Ослабли струни сонячного літа, беруть від­пустки вже птахи-музики, допоки знов до них прилине квітень — нових пісень весняних композитор (М. Косякевич). Згасає осінь, посмутніли клени у верховітті жовтому лісів. Вже не звучить сим­фонія натхненна пташиних неповторних голосів (І. Турчин). Вере­сня перші дні, сповнені супокою, чинно пливуть в човні осінню чи рікою (Т. Сергійчук). Вітрів узявши довгі мітли, осінні дні по світу йдуть, змітають золото зі світу, у білий світ його метуть (Є. Гуцало).

-ф- Диктант із коментуванням.

Назвати вжиті в записаних реченнях іменники, прикметники, займе­нники. Назвати дієслова та прислівники. Особливими формами якої части­ни мови є виділені слова?

Неба в'яне просинь, і мете, мете жовтокоса осінь листя золо­те (В. Сосюра). Верба, задивлена у воду, милується на власну вро­ду (М. Луків). Піднявши на щоглі вітрило нове, до синього моря хмарина пливе (А. Качан). Тріпоче сокір, сріблом потемнілим зні­маючись у вогку височінь (М. Рильський).

  1. Підведення підсумків уроку.

  2. Домашнє завдання.

Вправа 5 (переписати, у реченнях першого абзацу визначити й надписати, якою частиною мови є кожне зі слів).


Урок № З

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Методичні рекомендації щодо викладання української мови та літератури...
...

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 кіровської міської ради донецької...
Я, Скачок Людмила Іванівна, працюю вчителем української мови І літератури в зош №2 з 1967 року. Маю вищу кваліфікаційну категорію....

Додаток 1
Атестація в основній школі проводиться з п'яти навчальних предметів: української мови, біології, географії, математики, а також іноземної...

Мерзляк А. Г., Полонський В. Б., Якір М. С., за редакцією Бурди М. І
Атестація в основній школі проводиться з п'яти навчальних предметів: української мови, біології, географії, математики, а також іноземної...

Мацько Л. І., Христенок В. Ф., Сидоренко О. М., Мацько О. М
Атестація в основній школі проводиться з п'яти навчальних предметів: української мови, біології, географії, математики, а також іноземної...

Методичні рекомендації творчої групи вчителів української мови та...
У посібнику вміщено конспекти уроків та методичні рекомендації членів творчої групи вчителів української мови та літератури з проблеми...

Аналіз контрольного диктанту з української мови за текстом відділу...

Основи теорії літератури Практичний довідник для самоосвіти школяра
Укладач: Яблуновська Г. В. вчитель української мови та літератури Миколаївського ліцею «Педагог»

Тема: Вступ. Матриці та визначники ІІ та ІІІ порядків, методи їх обчислення
Мета: Навчитися обчислювати визначники другого І третього порядків різними способами

Урок з алгебри у 8 класі. Тема: Розв’язування квадратних рівнянь
Мета: перевірка І корекція знань, навичок І вмінь з даної теми, підведення підсумків письмової роботи; розвиток активної діяльності...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

a.lekciya.com.ua
Головна сторінка