Пошук по сайту


Урок №14 Тема: Виникнення ісламу та Арабський халіфат

Урок №14 Тема: Виникнення ісламу та Арабський халіфат

Урок №14

Тема: Виникнення ісламу та Арабський халіфат

Мета:

  • розкрити особливості виникнення ісламу і його ролі в об’єднанні арабів;

  • з’ясувати, як відбувався розвиток Арабського халіфату за Омейядів та Аббасидів;

  • розвивати вміння здобувати нові знання, поєднуючи інформацію з розповіді вчителя, підручника та історичної карти;

  • виховувати в учнів повагу до загальнолюдських ідеалів, що містить іслам, і яким повинні слідувати люди незалежно від їхніх релігійних переконань.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, карти, схеми і таблиці «Природні умови і заняття населення домусульманської Аравії», «Іслам та араби», «П’ять стовпів ісламу», «Особливості мусульманської культури», «Здобутки арабської науки».

Основні поняття і терміни: іслам, мусульмани, Коран, хіджра, Арабський халіфат, Омейяди та Аббасиди.

Основні дати:

  • 622 р.- хіджра, початок мусульманського літочислення;

  • 661-750 рр.- халіфат Омейядів;

  • 750-1258 рр.- халіфат Аббасидів.


Хід уроку

  1. Організаційний момент

  2. Перевірка ДЗ

  1. За правління якого імператора Візантія досягла максимального територіального розширення?

  2. Назвати основних ворогів Візантійської імперії.

  3. Які території втратила Візантія у боротьбі з арабами?

  4. Під час правління якого імператора вдалося зупинити наступ арабів?

  5. Який період історії Візантії називають „Золотим віком” ?

  6. Коли у Візантійській імперії спалахнула боротьба між прихильниками і противниками шанування ікон?

  7. Коли Константинополь був захоплений хрестоносцями?

  8. Яку державу називали Латинська імперія?

  9. У якому році припинила своє існування Візантійська імперія?

  10. Хто став її завойовником?

  11. Якими культурними здобутками збагатила візантійська культура світову?

  12. Чому 1204 р. для Візантії став катастрофічним?

  13. Чим відрізнялася Візантійська імперія від інших держав середньовічної Європи?




  1. Вивчення нового матеріалу

    • Приблизно через століття після падіння Західної Римської імперії в аравійському місті Мекка народився Мухаммед, засновник ісламу — релігії, яку сьогодні сповідує кожний восьмий житель нашої планети.

    • Іслам став основою формування арабо-мусульманської цивілізації, котра збагатила людство своїми досягненнями, що не втратили свого значення і дотепер.

    • Сьогодні на уроці ви матимете можливість поринути у цей незвичайний і дещо загадковий для європейців світ Сходу.


1. Домусульманська Аравія
Природні умови і заняття населення домусульманської Аравії

Аравійський півострів

  • Розташований у Південно-Західній Азії, площа дорівнює чверті Європи

  • Омивається Середземним, Червоним і Аравійським морями

  • За природними умовами поділяється на три зони

  • Клімат сухий і жаркий, дощі бувають дуже рідко

  • Більшу частину півострова займає Аравійська пустеля

Ємен (араб. - права, тобто південна сторона)

  • Південний захід півострова з родючими землями, тропічною рослинністю і достатньою кількістю води

  • Висока щільність населення, що здавна займалося зрошувальним землеробством і садівництвом

Недж (араб. - плоскогір’я)

  • Велике посушливе плоскогір’я у центрі півострову. Річок немає, лише сухі русла, що інколи заповнюються дощовими потоками

  • Низька щільність населення. Територія придатна лише для ведення кочового скотарства

Хіджаз (араб. — кордон)

  • Довга посушлива смуга уздовж узбережжя Червоного моря з окремими оазами

  • Населення мешкало в оазах. Рільництво розвивалося лише в окремих оазах



  • На південному сході від володінь Східної Римської (Візантійської) імперії знаходиться Аравійський півострів.

  • Раніше його заселяли мало відомі численні племена арабів.

  • Природні умови півострова спричинили те, що більшість арабів були кочовиками-бедуїнами («мешканцями пустелі»), що розводили кіз, овець і верблюдів, пересуваючись у пошуках пасовищ зі своїми отарами.

  • Життя бедуїна неможливо було уявити без верблюда — нерозлучного супутника і засобу існування кочових арабів.

  • Бедуїни жили племенами, які поділялися на роди і сім’ї.

  • Племінна знать — шейхи і саїди — мала великі отари, отримувала більшу частину здобичі під час війн.

  • Усі члени одного племені вважали себе родичами.

  • Єдиної релігії в арабів не існувало. Кожне плем’я вшановувало власних богів. З-поміж найшановніших були бог війни та родючості Астар, богиня місяця Сін, богиня-мати Лат.

  • Уособленням своїх богів араби вважали рукотворних кам’яних ідолів і природні кам’яні стовпи. Траплялися також нечисленні прихильники іудаїзму та християнства.

  • Через Хіджаз пролягав старовинний торговельний шлях із Середземномор’я до Африки та Індії. На ньому виникли великі торговельні, центри, що з часом перетворилися на міста,— Мекка, Ятриб та ін.

  • Особливе значення мала Мекка, що була головною зупинкою караванів купців.

  • Щороку в Аравії навесні на чотири місяці припинялися війни, розбійницькі напади і встановлювався загальний мир. У цей час араби відвідували Мекку, де знаходилося їхнє головне святилище Кааба (у перекладі з арабської «Куб»). В її стіну було вмуровано чорний метеорит, а навколо неї були встановлені ідоли богів різних племен. Водночас у місті відбувався ярмарок і різноманітні змагання.

  • Наприкінці VI ст. арабське суспільство охопила криза. Кількість населення збільшувалася, а орної землі не вистачало. Торгівля занепадала через напади іранців, які прагнули, щоб торговельні шляхи проходили вздовж Перської затоки і збагачували їхню країну.

  • Погіршення життя підштовхувало арабів до думки про об’єднання, щоб разом боротися за краще майбутнє. Проте головною перешкодою для цього були різні племінні вірування.


2. Початок проповідницької діяльності Мухаммеда і виникнення ісламу.

Коментоване читання - стор. 137

Таблиця 1

Іслам та араби

  • Бл. 610 р. Початок проповіді Мухаммедом ісламу — нової єдиної релігії, що стала засобом об’єднання арабів

  • Бл. 630 р. Більшість арабів визнали владу Мухаммеда і прийняли іслам. Об’єднання арабів і виникнення держави

  • VII-VIII ст. Доба переможних завойовницьких походів арабів


Основні причини воєнних успіхів арабів

  • Перевага у військовій справі: наявність легкої кінноти

  • Завоювання у формі «священної війни в ім’я Аллаха»


Утворення Арабського халіфату

  • Поєднання в особі халіфа вищої світської та духовної влади в державі

  • Здійснення судочинства на підставі норм Корану

  • Уся земля належала халіфу, який наділяв нею за умови несення служби

  • Примусове об’єднання народів із різними культурними традиціями

  • Друга половина VIII—XI ст. Поступовий занепад і розпад Арабського халіфату



  • Віровчення, яке проповідував Мухаммед, відоме під назвою іслам, що в перекладі з арабської означає «покірність Богу». Проповіді Мухаммеда, що сам був неписьменним, його послідовники записували, а після його смерті зібрали в одну книгу — Коран (у перекладі з арабської — «читання»).

  • Основною релігійною вимогою Мухаммеда до арабів була відмова від поклоніння різним племінним богам і визнання існування єдиного бога — Аллаха.

  • Головна релігійна формула ісламу — «Немає бога, окрім Аллаха, і Мухаммед — пророк його». Вплив на іслам іудейської та християнської релігії виявлявся у визнанні Мойсея та Ісуса пророками і попередниками Мухаммеда. Священне місто іудеїв і християн Єрусалим також визнавалося мусульманами.

  • Для того щоб бути мусульманином, необхідно було визнавати й виконувати п’ять головних обов’язків:

  • віра в існування всемогутнього і єдиного Аллаха і в те, що Мухаммед є його пророком;

  • виконання п’ять разів на добу обов’язкової молитви;

  • раз на рік, упродовж місяця рамадану дотримуватися обов’язкового посту — не їсти і не пити від світанку до заходу сонця;

  • кожен, у кого є можливість, повинен один раз за своє життя здійснити хадж (паломництво) до Мекки і Медіни;

  • мусульманин, щоб звільнитися від гріхів, повинен віддавати п’яту частину своїх прибутків на милостиню.




  • Мухаммед виклав і «заповіт священної війни». Він вирізняв іудеїв та християн як людей, котрі володіють Писанням (Святим Письмом), із яким треба вести шляхетні суперечки, а от язичників закликав знищувати.

  • На початку свого проповідництва Мухаммед засуджував багатіїв, але згодом відмовився від цього. У Корані зазначено, що нерівність серед людей встановив Бог і мусульманин не повинен заздрити тому, хто багатший.

  • На підставі Корану і Сунни (книги доповнень до Корану) було розроблено правила поведінки мусульман — шаріат (тобто «правильний шлях»). На його основі в мусульман стало здійснюватися судочинство. Таким чином, іслам став не лише вірою, а й способом життя і системою цінностей мусульман.


3. Завоювання арабів. Арабський халіфат за Омейядів та Аббасидів.

Коментоване читання - стор.137 + робота з картою стор. 138

  1. Чому, на вашу думку, завоювання арабів відбувалися так успішно і стрімко?

  2. Які території було завойовано за правління династії Омейядів?

  3. Над якими землями втратили контроль арабські халіфи за часів правління Аббасидів?


4. Культурні досягнення країн мусульманського світу.
Особливості розвитку мусульманської культури

  • Поважне ставлення до знання як необхідної передумови віри, сприяння розвитку науки

  • Збереження і використання культурних досягнень античності та Стародавнього Сходу

  • Заборона зображувати людей і будь-яких живих істот. Відсутність ікон, портретів, картин

  • Поширення арабесок (геометричних або рослинних орнаментів) та каліграфії або «краси письма»


Досягнення арабської науки IX-XI ст.

Галузь

Досягнення

Математика

  • Запозичили в індійців цифри, що згодом поширилися в Європі.

  • Аль-Хаварізмі вважається засновником алгебри. Він є автором книги «Аль-Джебр» («Рахунок»), від назви якої походять слово «алгебра» та «алгоритм».

  • Заклали основи аналітичної геометрії та тригонометрії

Фізика

  • Книга «Скарби оптики» Альхазена, де було сформульовано основні закони оптики.

  • Було розроблено принципи збільшуючого скла.

  • Було відкрито і пояснено явище інерції

Астрономія


  • Існування у Багдаді, Дамаску і Самарканді великих обсерваторій.

  • Завдяки складним підрахункам і точним інструментам араби визначили окружність Землі, описали розташування зірок на небі

Хімія

  • Навчилися виготовляти спирт, сірчану кислоту.

  • Передали з Китаю до Європи секрет виготовлення пороху.

  • Джабер і Разі були засновниками всієї середньовічної алхімії (слово арабського походження). Алхіміки шукали секрет філософського каменя, що перетворює усі метали на золото.

  • Терміни «алкоголь», «поташ», «селітра», «сода» — арабського походження

Медицина


  • Першими стали робити вівісекцію — розтини живих тварин з метою дослідження функцій організму і причин захворювань.

  • Середньоазійський учений Ібн Сіна, відомий в Європі як Авіценна, написав трактат «Канон медичної науки», де узагальнив досвід античних, індійських і середньоазійських лікарів. До кінця XVII ст. в Європі та світі ця праця була незамінною для всіх лікарів.

  • Створили перші аптеки і лікарні, знали засоби знеболювання, уміли видаляти аппендицит, винайшли сиропи та еліксири для лікування хвороб

Географія і мореплавство

  • Відомий арабам світ простягався від Атлантичного до Тихого океану і від Екваторіальної Африки до Київської Русі.

  • Арабські карти були на той час найточнішими; дещо пізніше з’явився глобус.

  • Для морських експедицій створили дуже зручне і надійне судно — дау, використовували запозичений у китайців компас.

  • Терміни «адмірал», «капітан», «баржа», «мусон» — арабського походження


IV. Домашнє завдання

  • Опрацюйте § 2, стор 133

  • Додатковий матеріал прочитати обовязково!!!

  • Контурна карта


Додаткова інформація

  • Доба Арабського халіфату збагатила світ своїми культурними досягненнями. Хоча ми і називаємо цю культуру арабською, це не зовсім правильно, бо вона увібрала культури народів, підкорених арабами. Але в її основі були іслам і арабська мова. На відміну від християнства, де ставлення до світського знання було дуже зверхнім, в ісламі пошук знань — обов’язок мусульманина. Кожен мусульманин повинен був уміти читати і писати (цього не було в жодній країні тогочасного світу).

  • Арабська культура мала великий вплив на Західну Європу. Захоплена арабами Іспанія стала джерелом поширення наукових знань до європейських країн. Європейці-християни приїздили вчитися до мусульманської Кордови, яку вони називали «світлою красою світу, юним дивним містом, що сяє у лиску своїх багатств». Звідси вони везли до Європи перекладені арабською мовою праці античних учених. Цьому сприяло створення в IX ст. при дворі халіфів школи перекладачів, які зробили надбанням мусульманського світу праці Платона, Аристотеля, Гіппократа, Евкліда. У тогочасних європейських монастирях також існували центри перекладу з арабської мови на латину. Так, завдяки арабам, європейці засвоювали античну мудрість.

  • У вищих школах, що існували в Багдаді, Кордові, Каїрі, поряд із Кораном вивчалися світські науки. Вважається, що ці вищі навчальні заклади були зразком для майбутніх західноєвропейських університетів.

  • Значну роль у житті арабів відігравали книги. Відомий випадок з IX ст., коли араби як викуп за візантійського полоненого, серед іншого, вимагали книги. При дворах знатних правителів створювалися бібліотеки (Каїр, Кордова та ін.), де зберігалися сотні тисяч книжок. Зокрема, бібліотека кордовського халіфа в X ст. нараховувала понад 400 тисяч книжок (бібліотека в Сорбоні 1340 р. мала 1270 томів).

  • Важливими складовими мусульманської цивілізації була культура побуту. Іслам вимагав від мусульманина митися п’ять разів на день перед кожною молитвою і змінювати брудний одяг. Мусульмани успадкували римську звичку митися в лазнях. У великих містах їх було декілька сотень. Звичку митися в лазнях західноєвропейці запозичили в арабів лише після доби Хрестових походів.


Іслам та араби

  • Бл. 610 р. Початок проповіді Мухаммедом ісламу — нової єдиної релігії, що стала засобом об’єднання арабів

  • Бл. 630 р. Більшість арабів визнали владу Мухаммеда і прийняли іслам. Об’єднання арабів і виникнення держави

  • VII-VIII ст. Доба переможних завойовницьких походів арабів


Основні причини воєнних успіхів арабів

  • Перевага у військовій справі: наявність легкої кінноти

  • Завоювання у формі «священної війни в ім’я Аллаха»


Утворення Арабського халіфату

  • Поєднання в особі халіфа вищої світської та духовної влади в державі

  • Здійснення судочинства на підставі норм Корану

  • Уся земля належала халіфу, який наділяв нею за умови несення служби

  • Примусове об’єднання народів із різними культурними традиціями

  • Друга половина VIII—XI ст. Поступовий занепад і розпад Арабського халіфату


Особливості розвитку мусульманської культури

  • Поважне ставлення до знання як необхідної передумови віри, сприяння розвитку науки

  • Збереження і використання культурних досягнень античності та Стародавнього Сходу

  • Заборона зображувати людей і будь-яких живих істот. Відсутність ікон, портретів, картин

  • Поширення арабесок (геометричних або рослинних орнаментів) та каліграфії або «краси письма»

Досягнення арабської науки IX-XI ст.

Галузь

Досягнення

Математика

  • Запозичили в індійців цифри, що згодом поширилися в Європі.

  • Аль-Хаварізмі вважається засновником алгебри. Він є автором книги «Аль-Джебр» («Рахунок»), від назви якої походять слово «алгебра» та «алгоритм».

  • Заклали основи аналітичної геометрії та тригонометрії

Фізика

  • Книга «Скарби оптики» Альхазена, де було сформульовано основні закони оптики.

  • Було розроблено принципи збільшуючого скла.

  • Було відкрито і пояснено явище інерції

Астрономія


  • Існування у Багдаді, Дамаску і Самарканді великих обсерваторій.

  • Завдяки складним підрахункам і точним інструментам араби визначили окружність Землі, описали розташування зірок на небі

Хімія

  • Навчилися виготовляти спирт, сірчану кислоту.

  • Передали з Китаю до Європи секрет виготовлення пороху.

  • Джабер і Разі були засновниками всієї середньовічної алхімії (слово арабського походження). Алхіміки шукали секрет філософського каменя, що перетворює усі метали на золото.

  • Терміни «алкоголь», «поташ», «селітра», «сода» — арабського походження

Медицина


  • Першими стали робити вівісекцію — розтини живих тварин з метою дослідження функцій організму і причин захворювань.

  • Середньоазійський учений Ібн Сіна, відомий в Європі як Авіценна, написав трактат «Канон медичної науки», де узагальнив досвід античних, індійських і середньоазійських лікарів. До кінця XVII ст. в Європі та світі ця праця була незамінною для всіх лікарів.

  • Створили перші аптеки і лікарні, знали засоби знеболювання, уміли видаляти аппендицит, винайшли сиропи та еліксири для лікування хвороб

Географія і мореплавств

  • Відомий арабам світ простягався від Атлантичного до Тихого океану і від Екваторіальної Африки до Київської Русі.

  • Арабські карти були на той час найточнішими; дещо пізніше з’явився глобус.

  • Для морських експедицій створили дуже зручне і надійне судно — дау, використовували запозичений у китайців компас.

  • Терміни «адмірал», «капітан», «баржа», «мусон» — арабського походження




поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Урок № Тема : Повторення. Лінійні рівняння та системи лінійних рівнянь з двома змінними
Урок № Тема: Повторення. Лінійні рівняння та системи лінійних рівнянь з двома змінними

Урок з алгебри 8 клас Тема уроку
Розвивати пам'ять, культуру математичних обчислень. Виховувати працьовитість, спостережливість, кмітливість

Урок геометрії в 8 класі. Тема: Чотирикутники
...

Урок в темі №9 Тема уроку. Контрольна робота №6
Перевіряю готовність учнів до уроку, налаштовую їх на виконання контрольної роботи

Урок №1 Тема: Повторення. Взаємне розташування прямих на площині
Розвивати у учнів вміння раціонально працювати І мислити, вміння застосовувати знання

Урок із теми «Прийменник» Урок-гра «Морський бій»
Оксана Дмитрівна Білей, Підсумковий урок з теми учитель Плосківської зош, «Прийменник»

Урок 1 Тема: Призначення математичних процесорів. Огляд середовища математичного процесора
Тема: Призначення математичних процесорів. Огляд середовища математичного процесора

Урок 1 Тема: Призначення математичних процесорів. Огляд середовища математичного процесора
Тема: Призначення математичних процесорів. Огляд середовища математичного процесора

Урок з алгебри у 8 класі. Тема: Розв’язування квадратних рівнянь
Мета: перевірка І корекція знань, навичок І вмінь з даної теми, підведення підсумків письмової роботи; розвиток активної діяльності...

Етапи розвитку сучасної логіки”
Від логіки Давнього світу до виникнення у дру­гій половині XIX ст сучасної логіки



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

a.lekciya.com.ua
Головна сторінка