Пошук по сайту


О. Ю. Горпинченко Використання історико-біографічних матеріалів про видатних учених та відомих українців - Сторінка 4

О. Ю. Горпинченко Використання історико-біографічних матеріалів про видатних учених та відомих українців

Сторінка4/7
1   2   3   4   5   6   7

1. Троє учнів біля дошки працюють за індивідуальними картками.

Картка № 1

Розв’язати рівняння:

(Відповідь: 27)

Картка №2

Розв’язати рівняння:

(Відповідь: 9)

Картка №3

Обчислити значення виразу: при k=105

(Відповідь: 1892)

2. Повторення теоретичного матеріалу під час розв’язування кросворду в групах.

Питання кросворду (по горизонталі)

  1. Одночлен – це _______________ чисел, змінних та їхніх степенів.

  2. Вид одночлена 12авс.

  3. Степінь одночлена – це сума _______________ степенів усіх змінних, що входять до нього.

  4. Степенем многочлена стандартного виду називають найбільший із _____________ одночленів, які утворюють даний многочлен.

  5. Сума кількох одночленів.

  6. Степінь одночлена – 25 дорівнює ________ .

  7. Числовий множник одночлена стандартного вигляду.


Відповіді:

  1. Добуток.

  2. Стандартний.

  3. Показників.

  4. Степенів.

  5. Многочлен.

  6. Нулю.

  7. Коефіцієнт.

По вертикалі діти знаходять слово «Кравчук».

(На екран проектується кросворд із відповідями).
3. Учням пропонується питання про те, з ким вони пов’язують прізвище Кравчук.

Згадуємо видатного математика М. П. Кравчука. На дошці і на екрані демонструється його портрет.

4. Вчитель повідомляє про те, що на уроці всі завдання будуть пов’язані з деякими фактами біографії вченого. Уточнюється домашнє творче завдання: придумати вправи, пов’язані з біографією М. П. Кравчука.

5. Перевіряємо роботу дітей біля дошки за індивідуальними картками. (Додаткові питання – алгоритми множення многочлена на многочлен і одночлена на многочлен).

Відповіді до завдань на дошці дають дату народження М. П. Кравчука: 27.09.1892 р. На дошці під портретом математика закріплюємо аркуш із записами: Михайло Пилипович Кравчук. 27.09.1892 р. Згадуємо, яку річницю від дня народження вченого відзначали в цьому році.

6. Фронтальна робота з класом.

Щоб дізнатися, де народився М. П. Кравчук, розв’язуємо кодовані завдання (умови проектуються на екран по черзі):

1). Обчисліть найзручнішим способом: 19·72+19·28+0,25·4

(Відповідь: 1901)

Яку властивість використали? (Розподільну властивість множення).

Де вона застосовується в темі, яку ми вивчаємо?

2). Назвіть степінь многочлена:

(Відповідь: 4)

Як знайти степінь многочлена?

3). Обчисліть:

(Відповідь: 1910)

4). Обчисліть: 2· (– 40) + 2000 – 6

(Відповідь: 1914)

5). Знайти значення многочлена при

(Відповідь: 5.09)

6). Назвіть коефіцієнти подібних членів многочлена:



(Відповідь: 1917)

Поясніть поняття: подібні члени многочлена.

7). Назвіть степені одночленів даного многочлена:



(Відповідь: 1919)

Як знайти степінь одночлена?

7. На екран проектується слайд із відповідями до завдань та шифром:

1901 1901 – Ч

  1. 5.09 – и

  1. 1914 – н

1914 4 – о

5.09 1919 – я

  1. 1917 – ц

1919 1910 – в

8. Діти називають слово «Човниця», після чого воно з’являється на слайді.

V. Історична довідка (на екрані залишається слайд із відповідями до кодованих завдань)

1. Народився майбутній вчений 27 вересня 1892 року в селі Човниця (нині село Ківерцівського району Волинської області) в сім’ї землеміра.

Його батько свого часу закінчив Петровсько-Розумовську академію в Москві. Мати Михайла за національністю була полькою, володіла кількома іноземними мовами, зокрема німецькою та італійською, добре знала світову літературу, грала на фортепіано, була доброю, чуйною, життя присвятила вихованню дітей.

Початкову освіту хлопчик здобув удома, чимало знань і вмінь засвоїв від батьків.

2. Пояснити зв’язок між кодованими відповідями та сторінками біографії вченого

1901 р. – сім’я Кравчука переїхала до Луцька, де Михайло продовжив навчання в гімназії.

( На дошці закріплюється малюнок будинку в Луцьку, де мешкала родина Кравчука на початку ХХ століття).

4 – оцінка Михайла з математики у 1 класі, що не завадило йому у 1910 році закінчити гімназію із золотою медаллю. Цього ж року М.Кравчук вступає на фізико-математичний факультет Університету Святого Володимира в Києві (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Михайла звільнили від плати за навчання, він отримував стипендію 50 карбованців, бо всі іспити складав на «відмінно».

1914 р. – М. Кравчук закінчив навчання із дипломом 1-го ступеня. На прохання професора Д. Граве був залишений при університеті як професорський стипендіат для підготовки до наукової та викладацької роботи.

5.09.1917– Михайло Пилипович прочитав свою першу пробну лекцію, невдовзі отримав звання приват-доцента. Поряд із суто науковою роботою викладав математичні дисципліни в І та ІІ українських гімназіях Києва та в Українському народному університеті. Працюючи в правописно-термінологічній комісії УАН, долучився до розроблення української математичної термінології.

1919 р. – опублікував власний курс лекцій з геометрії та зробив перший переклад українською мовою широковідомого російськомовного підручника з геометрії Кисельова. Виїхав з Києва.
VI. Математичне лото (робота в групах).

Кожна група одержує поле із завданнями на застосування алгоритмів множення многочлена на многочлен і одночлена на многочлен до перетворення (спрощення) цілих виразів та комплект карток, кількість яких перевищує кількість завдань на полі. Картки двосторонні. На одній стороні записана відповідь до одного із завдань, запропонованих на полі, а на іншій – дата з біографії М. П. Кравчука. Учні накривають завдання на полі картками з відповідями так, щоб відповіді були на нижній, а дати – на верхній стороні картки.
Завдання для математичного лото

Спростити вирази:

1) ;

2) ;

3) ;

4) .
Відповіді та дати з біографії:

1) (1921);

2) (1925);

3) (1924);

4) (1929).
Зайва картка:

Відповідь: (1928)

Після того, як учні розв’яжуть завдання лото, на екран проектується слайд із правильним розташуванням карток із відповідями:

1921

1924

1925

1929


VII. Історична довідка.

1. У 1919 році М. Кравчук виїхав з Києва і до 1921 року працював директором і викладав математику в школі с. Саварка (нині село Богуславського р-ну Київської обл.). Одним із його учнів там був майбутній конструктор перших турбореактивних двигунів А. Люлька (згодом він також слухав лекції Михайла Пилиповича під час навчання в Києві).

Повернувшись до Києва, працював у Київському політехнічному інституті (нині Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут»), написав низку наукових робіт.

2. Перегляд фрагменту фільму «Світ знає, що Він – українець» про учнів М. П. Кравчука (не більше двох хвилин).

3. У 1924 році М. П. Кравчук захистив докторську дисертацію (перший в УРСР).

У 1925 році йому присвоєно звання професора.

1929 р. – понад 100 організацій висунули кандидатуру М. П. Кравчука на вибори у дійсні члени ВУАН. 29 червня 1929 року Михайло Пилипович став наймолодшим академіком (обчислюємо його вік – майже 37 років). У нього на той час було уже понад 80 опублікованих праць.

4. Пояснити зв’язок між числом 1928 (на зайвій картці) і біографією вченого.

1928 брав участь у Міжнародному математичному конгресі в Італії, а по дорозі додому виступив на засіданні Математичного товариства в Парижі.
VIII. Розв’язуємо задачу № 446 (робота в групах).

Прочитали умову. Самостійно склали рівняння до задачі.

На екран проектується слайд із трьома можливими варіантами цих рівнянь. Усно скали пояснення. Розв’язали рівняння в групах. Потім на екрані побачили слайд із розв’язаним рівнянням. Звірилися.

Відповідь: 3; 4; 5 – шукані числа.

Дітям пропонується знайти потроєний добуток цих чисел.

Одержали: 3·4·5·3=180
ІХ. Історична довідка.

1. М. Кравчук – автор понад 180 наукових робіт, у тому числі більше 10 монографій з різних галузей математики. Майже всі вони написані українською мовою (тільки близько десяти робіт – російською; лише кілька – іноземними мовами).

2. До речі, в одній із своїх робіт, написаних французькою мовою, він вперше використав многочлени, відомі тепер у світовій науковій літературі як многочлени Кравчука.

(На екран проектується слайд із многочленами Кравчука та назвою його роботи французькою мовою.)

3. Михайло Пилипович був людиною великої ерудиції та культури, володів французькою, німецькою, італійською та іншими мовами. Він підтримував наукові та особисті зв’язки з відомими математиками світу. Був членом математичних спілок Франції, Німеччини, Італії. Результати його наукової діяльності використовуються в усьому світі.

4. Перегляд фрагменту фільму «Світ знає, що Він – українець» про використання наукової спадщини М. П. Кравчука (не більше двох хвилин).
Х. Розв’язуємо рівняння №405(а)

Відповідь: 5

Множимо знайдений корінь на 387 і одержуємо 1935.

Саме у 1935 році проходить перша в Україні математична олімпіада школярів, організатором якої був М.П. Кравчук.
ХІ. Розглянути результати роботи з додатковими завданнями, які були оголошені на початку уроку.

Звертаю увагу на відповідь в рівнянні № 437(г). Це число 2
ХІІ. Історична довідка.

Нині в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут», де працював Михайло Пилипович, раз в два роки проводяться Міжнародні математичні конференції імені академіка М.П. Кравчука.

Але у 1937 році ситуація була зовсім іншою. Це були важкі часи випробувань для вченого. Його звинуватили в зрадництві й шпигунстві на тій підставі, що академік був членом Наукового товариства у Львові, часто їздив за кордон, листувався із закордонними колегами. У 1938 р. М. Кравчука було заарештовано і засуджено до 20 років позбавлення волі та позбавлення політичних прав на 5 років. Далі – Магадан. Виснажлива фізична робота. Там, будучи ув’язненим, учений продовжував розвивати свої ідеї, дещо записував (записи, однак, не збереглися). 9 березня 1942 року М. П. Кравчук помер.

Його дружина – Есфір Йосипівна – не раз зверталася зі скаргами на несправедливі обвинувачення її чоловіка й клопотаннями про перегляд його справи, однак лише в червні 1945 вона отримала повідомлення, що її чоловік помер у Магадані в березні 1942. Місце поховання невідоме.

У 1956 р. судову справу М. П. Кравчука було переглянуто і закрито за відсутністю складу злочину. В 1979 р. у селі, де народився вчений, встановлено його погруддя, а в місцевій школі відкрито кімнату-музей.

20 березня 1992 загальні збори АН України поновили М.П. Кравчука у складі дійсних членів Академії. Його ім’я занесене ЮНЕСКО до Міжнародного календаря визначних наукових діячів.
ХІІІ. Підведення підсумків.

1. Академік Михайло Пилипович Кравчук свою різнобічну наукову діяльність розглядав як справу патріотичну, як справу громадянську. Йому пропонували працювати в Парижі, в США, обіцяли створити найсприятливіші умови для роботи, але він щоразу відмовлявся, тому що не уявляв свого життя без рідної України, без Всеукраїнської академії наук, без київських наукових семінарів.

2. Яким же було життєве кредо вченого? Відповідь на це питання одержимо, якщо виконаємо наступне завдання (робота в групах).

3. Кожна група одержує конверт із комплектом карток. Конверти пронумеровані у відповідності із номерами груп. Кожна картка двошарова, виготовлена з цупкого паперу так, щоб верхній шар паперу можна було на прохання вчителя зняти, не пошкодивши записи на нижньому (спочатку записи на нижньому шарі не повинно бути видно). На нижньому шарі кожної картки записано певну букву, розділовий знак, або нічого не написано (це буде інтервал між словами, які діти складуть із букв). На верхньому шарі кожної картки записано по одному одночлену.

Дітям пропонується розкласти картки в порядку зростання степенів одночленів, записаних на них. Коли всі групи впораються із завданням, їм пропонується зняти верхній шар із карток. Групи по черзі читають слова, які склали із букв:
1 група: Моя любов –

2 група: Україна і

3 група: математика.

4 група: М. П. Кравчук
4. На екрані слайд із цими словами вченого.

Звертаємо увагу на те, що Михайло Пилипович Кравчук понад усе любив рідну Україну, був справжнім патріотом.

Вищеназвані слова академіка викарбувані на пам’ятній монеті «Михайло Кравчук», яка введена в обіг Національним банком України з 20.09.2012 р. (номінал 2 грн.). Демонструється слайд із зображенням цієї монети.

У 2003 році на території Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» відкрито пам’ятник М. П. Кравчуку, на якому викарбовано, зокрема, слова вченого: «Моя любов – Україна і математика». (Демонструється слайд із зображенням цього пам’ятника).
ХІV. Підсумки уроку.

Урок алгебри для 8 класу.

Тема уроку. Тотожні перетворення виразів, які містять квадратні корені.

Мета. Закріпити і вдосконалити уміння виконувати тотожні перетворення виразів, які містять квадратні корені, розглянути ускладнені завдання, допомогти дітям з’ясувати всі незрозумілі моменти при роботі з квадратними коренями.

Розвивати логічне мислення, обчислювальні навички, математичну мову учнів, сприяти формуванню у дітей стійкого пізнавального інтересу, культури математичних записів.

Виховувати любов до математики.

Пригадати сторінки біографії Т. Г. Шевченка, познайомити дітей із його картинами, показати зв’язок: Шевченко – Полтавщина, що сприятиме національному і патріотичному вихованню учнів.

Обладнання: мультимедійний проектор, екран, комп’ютерна презентація з умовами і розв’язаннями завдань до уроку, репродукціями картин Т. Г. Шевченка; портрети Т. Г. Шевченка, М. В. Остроградського і Р. Декарта, комплект тек ( по одній на кожну парту ) із роздатковими матеріалами до уроку: математичне лото, додаткові завдання і ребуси, картки для порівняння чисел, картки самооцінки.

Мерзляк А. Г., Полонський В. Б., Якір М. С. Алгебра: Підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закладів. – Х.: Гімназія, 2008 – 256 с.

В класі оформлено тематичний куточок із виставкою творів Т. Г. Шевченка та книжок про життя і творчість Кобзаря.
Хід уроку.

І. Мотивація.

Оголосити тему і мету уроку. Обговорити питання: «Чому необхідно уміти правильно виконувати тотожні перетворення виразів із квадратними коренями?» З’ясувати, чого чекають діти від цього уроку? Нагадати учням про необхідність заповнення протягом уроку картки самооцінки.

ІІ.Записуємо домашнє завдання на наступний урок:

повторити пункти 11-15, виконати завдання: с. р. – 856, д. р. – 518 (4); в. р. – 855 (4-6), додаткове завдання для сильних учнів: 530*.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Учень біля дошки записує властивості арифметичного квадратного кореня.

2. Двоє дітей біля дошки розв’язують ускладнені вправи домашнього завдання: 529* і 528*.

3. Фронтальна робота з класом: повторюємо теоретичний матеріал, розв’язуючи кросворд. Він проектується на екран і поступово заповнюється після кожної відповіді учнів.

Питання кросворду (по горизонталі):

1. Як називають невід’ємний квадратний корінь із невід’ємного числа? (Арифметичний). Сформулюйте означення арифметичного квадратного кореня.

2. Як називають знак арифметичного квадратного кореня? (Радикал)

3. Назвіть відомого французького математика, який ввів сучасне позначення радикала? (Декарт)

4. Як одним словом назвати додатні числа і нуль? (Невід’ємні)

5. Із якого числа неможливо добути квадратний корінь? (Від’ємного)

6. Числа, які можна подати у вигляді нескінченного десяткового періодичного дробу. (Раціональні)

7. Числа, які можна подати у вигляді нескінченного неперіодичного десяткового дробу. (Ірраціональні)

8. Назвіть знак, який необхідно поставити при порівнянні чисел і . (Більше)



Пропоную дітям знайти по вертикалі кросворду знайоме їм слово. Це – Шевченко. Ми бачимо прізвище геніального українського поета, художника і патріота – Т. Г. Шевченка.

Отже, протягом уроку ми з вами пригадаємо деякі сторінки його біографії. Поетичні твори Тараса Григоровича ви вивчаєте на уроках української літератури, а ми з вами сьогодні згадаємо Шевченка – художника, чиї роботи експонують не тільки в Україні, а й за кордоном: в Росії, Польщі, Казахстані, США.

Але спочатку перевіримо роботу учнів біля дошки (властивості арифметичного квадратного кореня і домашнє завдання з поясненням).

ІV.Розв’язування вправ.

1.Тренувальні усні вправи (умови і відповіді з’являються на екрані):

а) розв’яжіть рівняння: 9.

б) знайдіть суму коренів рівнянь: 0

в) обчисліть: 3.

1

8

1

4

Відповіді до усних вправ дають нам дату: 9.03.1814.

Діти впізнають дату народження Т. Г. Шевченка.

Отже, зовсім скоро, 9.03.2014 р., ми відзначатимемо річницю від дня народження великого поета. Підрахуйте, яку саме.

2. Математичне лото.

Діти працюють у парах. Вчитель перевіряє правильність розв’язання за допомогою кодів у перших пар, а потім учні знаходять у теках індивідуальні коди, перевіряють свою роботу і виправляють помилки. (Учні, які швидко виконали завдання, розв’язують додаткові вправи на окремому аркуші). В кодах верхні рядки – дати біографії Т. Г. Шевченка.
Поле з умовами:

















Картки для лото (такого ж розміру, як і прямокутники на полі умов):






































1829 р. – Шевченко виїздить із рідного села Кирилівки за паном Енгельгардтом у Вільно.

1831 р. – прибуває в Санкт-Петербург, де пан Енгельгардт законтрактував його в артіль художника Ширяєва. Тут у віці 18-ти років Тарас вперше одержав можливість учитись живопису.

1838 р. – Шевченка викупили з кріпацтва. З цією метою художник Карл Брюллов написав портрет Василя Жуковського і цю роботу розіграли в лотереї, щоб заплатити за волю поета 2500 крб.. Цього ж року Т. Шевченко став учнем Петербурзької Академії мистецтв.

1843 р. – розпочинає роботу над серією гравюр «Мальовнича Україна».

1845 р. – одержав диплом художника, став співробітником Київської археографічної комісії, за дорученням якої у червні 1845 р. приїздить на Полтавщину.

1847 р. – заарештований за участь у нелегальній політичній організації «Кирило-Мефодіївське братство». Призначений рядовим окремого Оренбурзького корпусу. До цього рішення імператор Микола І власною рукою додав: «Під найсуворіший нагляд із забороною писати і малювати».

1848-1849 р. – був учасником експедиції по вивченню топографії Аральського моря, створив серію акварельних робіт.

1850 р. – переведений на більш суворий режим служби в Новопетрівське укріплення на узбережжі Каспійського моря.

1851 р. – учасник геологічної розвідки на півострові Мангишлак.

1857 р. – Шевченку повернули свободу за клопотанням віце-президента Академії Мистецтв Федора Толстого.

1858 р. – Тарас Григорович повернувся у Санкт-Петербург, одержав майстерню в приміщенні Академії Мистецтв.

1860 р. – отримав звання академіка гравіювання з правом одержання дворянства, від якого відмовився.

1814-1861 – роки життя Т. Г. Шевченка.

3. Аукціон.

Уявіть, що ви – представники різних художніх музеїв світу. Ви прибули на аукціон, щоб дістати дозвіл на тимчасову експозицію в своєму музеї деяких картин Т. Г. Шевченка, які зберігаються у Києві в Національному музеї Т. Шевченка. Досягти своєї мети вам допоможуть математичні знання. Дозвіл на експозицію отримує той, хто першим правильно виконає завдання.

Лот 1. Картина «Селянська родина» (1843 р.). Репродукція картини проектується на екран.

Те, що ви бачите на полотні, - це не епізод життя конкретної родини. Це – духовна спільність, що утворює атмосферу сім’ї, її суть. Батько і мати обмінюються репліками про те, що в усі часи понад усе хвилювало батьків – про дитину.

Діти! Завжди пам’ятайте: ви – найцінніше, що є у ваших батьків, а вони – найдорожчі для вас люди. Тому не скупіться на любов і повагу до батьків.

Щоб вибороти право на експозицію картини «Селянська родина» необхідно розв’язати завдання № 517 (7 ) на сторінці 136 вашого підручника.

Потім розв’язання з’являється на екрані, а вчитель пропонує дітям звільнитися від ірраціональності в знаменнику одержаного дробу. Результат перетворень також з’явився на екрані.

Під час аукціону діти також мають можливість працювати з додатковими завданнями.

Лот 2. Робота Т. Г. Шевченка «Воздвиженський монастир у Полтаві» (1845 р.). Репродукція картини проектується на екран.

Ми вже згадували, що у 1845 – 1847 роках Т. Шевченко працював художником у Київській Археографічній комісії. Він збирав фольклорно-етнографічний матеріал, замальовував архітектурні і археологічні пам’ятки України.

У червні 1845 р. Шевченко приїздить на Полтавщину. Тут і була написана ця робота. Акварель «Воздвиженський монастир у Полтаві» відрізняється глибиною і монументальністю, дарує нам відчуття безмежності і натхненності, особливе розуміння краси і сприйняття світу.

Пропоную розв’язати завдання 521(7) і 520(5) із підручника. Потім діти перевіряють свою роботу, дивлячись на екран, коментують розв’язання.

Лот 3. Портрет Михайла Щепкіна (1858 р.). Репродукція картини проектується на екран.

Т. Г. Шевченко був у дружніх стосунках із основоположником критичного реалізму в театральному мистецтві Щепкіним Михайлом Семеновичем ( 1788-1863 ), талант якого розквітнув у Полтаві. До речі, його теж викупили з кріпацтва при безпосередній участі нашого видатного земляка Івана Петровича Котляревського.

Безумовно, Шевченківський «Портрет Щепкіна» – найкращий із багаточисельних портретів великого артиста.

Пропоную дітям розв’язати завдання 525 (1, 2 ) із підручника. Потім учні перевіряють свою роботу, дивлячись на екран, коментують розв’язання.

Аукціон завершено.

4.Робота в парах.

Учні знаходять у своїх теках конверт із картками, на яких написані числа з радикалами. Необхідно розташувати ці числа в порядку зростання, а потім за допомогою коду, що з’явиться на екрані, розшифрувати слово.

На картках записані такі числа:



Код:



Діти читають слово – Остроградський.

Всесвітньо відомий вчений, наш земляк, Михайло Васильович Остроградський захоплювався не лише математикою. Він також дуже любив літературу і мистецтво.

Улюблений письменник ученого – Т. Г. Шевченко. Цих двох геніїв українського народу єднала багаторічна щира дружба. Шевченко, повернувшись із заслання, навіть деякий час жив у сім’ї Остроградського (батька).

5. Усний рахунок – 10 секунд на роздуми.

Умови завдань з’являються на екрані.

1) Скільки множників у чисельнику?



2) Порівняйте значення виразів:

і

3) Чому дорівнює значення змінної а?



4) Обчисліть:



В останньому завданні одержали 55. Знайдіть різницю чисел 55 і 8. (47)

Всього 47 років прожив Т. Г. Шевченко. Із них лише 13 він був вільним (протягом 24 років – кріпак, 10 років – тривало заслання). Але яких неосяжних вершин Т. Г. Шевченко досяг і в поезії, і у живопису! Все це завдяки не тільки таланту, але і цілеспрямованості, силі духу і наполегливій праці.

V. Підсумки уроку.

А тепер час підвести підсумки нашої роботи на уроці. Що дав вам цей урок? Чи виправдалися ваші сподівання? Чи відкрили ви для себе щось нове під час уроку?

Як ви оцінюєте свою роботу? Заповніть карту самооцінки.

Приходять на думку слова великого Кобзаря:

«І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом».

Ми з вами сьогодні згадували Т. Г. Шевченка з глибокою шаною і повагою. Пам’ятайте наших великих українців, пишайтеся ними, учіться у них, любіть і бережіть свою Батьківщину.

Завершити урок хочу словами великого Кобзаря:

« Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.»
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Програма: «Цікаве про математику»
Розпочинається з першого дня І відбувається на протязі всього тижня в школі, таким чином, щоб її зміг подивитися кожен бажаючий....

Значення міжнародних конгресів математиків для становлення математики як науки
Гільберта. І дійсно, міжнародне співтовариство математиків потратило протягом цього сторіччя великі зусилля в пошуках розв’язків...

Мета: Зацікавити учнів математикою, вста­новлюючи зв'язки між математикою...
Оформлення: велике ігрове поле «Морський бій» із закритими клітинками, в яких заховані вода (запитання), кораблі, міни; малі ігрові...

Академічний рівень
Побудова графіків функцій за допомогою геометричних перетворень відомих графіків функцій

Ця хрестоматія перший в історії освіти України навчальний посібник,...
Розраховано на студентів гуманітарних спеціальностей, аспірантів, викладачів вищих навчальних закладів, усіх, хто прагне долучитися...

Всеукраїнський студентський архів
Для українців вона завжди буде національною святинею, не меншою, ніж Падуя чи Болонья для італійців, Оксфорд для англійців, Сорбона...

Реферат на тему: “ Києво Могилянська академія”
Для українців вона завжди буде національною святинею, не меншою, ніж Падуя чи Болонья для італійців, Оксфорд для англійців, Сорбона...

Калина О.Є.«Історична Вознесенщина»: Історико-хронологічний нарис...

Тема: Лінійне рівняння з однією змінною
Мета: Опанувати необхідну теоретичну І практичну частину математичних знань про лінійні рівняння, вдосконалити навички використання...

Закон України «Про освіту»
Департамент освіти І науки Хмельницької обласної державної адміністрації надсилає до відома та використання в роботі методичні рекомендації...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

a.lekciya.com.ua
Головна сторінка