Пошук по сайту


Програма з математики для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів

Програма з математики для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів

Сторінка1/4
  1   2   3   4


НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

З МАТЕМАТИКИ

для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів

Академічний рівень

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Вступ. Програма призначена для організації навчання математики на академічному рівні, якому відповідають біолого-хімічний, біолого- фізичний, біотехнологічний, хіміко-технологічний, фізико-хімічний, агро­хімічний профілі природничо-математичного напряму профільного навчан­ня, а також технологічний профіль. Для цих профілів математика є базовим (обов'язковим для вивчення) предметом, близьким до профільних навчаль­них дисциплін — хімії, фізики, біології, технологій.

Мета навчання математики на академічному рівні полягає у забезпе­ченні загальноосвітньої підготовки з математики, необхідної для успішної самореалізації особистості у динамічному соціальному середовищі, її соці­алізації і достатньої для вивчення профільних предметів, для успішної май­бутньої професійної діяльності в тих сферах, де математика відіграє роль апарату, специфічного засобу для вивчення й аналізу закономірностей, ре­альних явищ і процесів.

Досягнення зазначеної мети забезпечується виконанням таких за­вдань:

  • формування в учнів наукового світогляду, уявлень про ідеї та методи математики, її роль у пізнанні дійсності, усвідомлення математичних знань як невід'ємної складової загальної культури людини, необхід­ної умови повноцінного життя в сучасному суспільстві; стійкої моти­вації до навчання;

  • оволодіння учнями мовою математики в усній та письмовій формах, системою математичних знань, навичок і вмінь, потрібних у повсяк­денному житті та майбутній професійній діяльності, достатніх для успішного оволодіння іншими освітніми галузями знань і забезпе­чення неперервності освіти;

  • інтелектуальний розвиток особистості, передусім розвиток в учнів логічного мислення і просторової уяви, алгоритмічної, інформацій­ної та графічної культури, пам'яті, уваги, інтуїції;

  • екологічне, естетичне, громадянське виховання та формування по­зитивних рис особистості;

  • формування життєвих і соціально-ціннісних компетентностей учня.

Змістове наповнення програми реалізує компетентнісний підхід до на­вчання, спрямований на формування системи відповідних знань, навичок, досвіду, здібностей і ставлення, яка дає змогу обґрунтовано судити про за­стосування математики в реальному житті, визначає готовність випускника школи до успішної діяльності в різних сферах. Передбачається, що випускник загальноосвітнього навчального закладу:

  • розпізнає проблеми довкілля, які можна розв'язати математичними методами, формулює їх математичною мовою, досліджує та розв'язує ці проблеми, використовуючи математичні знання та методи, інтер­претує отримані результати з урахуванням конкретних умов і цілей дослідження, оцінює похибку обчислень, застосовує математичні мо­делі при вивченні профільних предметів (інформатики, фізики, хімії, біології, технологій);

  • логічно мислить (аналізує, порівнює, узагальнює і систематизує, класифікує математичні об'єкти за певними властивостями, наво­дить контрприклади); володіє алгоритмами та евристиками;

  • користується джерелами математичної інформації, може самостійно її відшукати, проаналізувати та передати інформацію, подану в різ­них формах (графічній, табличній, знаково-символьній);

  • виконує математичні розрахунки (дії з числами, поданими в різних формах, дії з відсотками, наближені обчислення тощо), раціонально поєднуючи усні, письмові, інструментальні обчислення;

  • виконує тотожні перетворення алгебраїчних, показникових, лога­рифмічних, тригонометричних виразів при розв'язуванні різних за­дач (рівнянь, нерівностей, їх систем, геометричних задач із застосу­ванням тригонометрії);

  • аналізує графіки функціональних залежностей, досліджує їхні вла­стивості; використовує властивості елементарних функцій при ана­лізі та описуванні реальних явищ, процесів, залежностей;

  • володіє методами математичного аналізу в обсязі, що дозволяє до­сліджувати властивості елементарних функцій, будувати їх графіки і розв'язувати нескладні прикладні задачі;

  • обчислює ймовірності випадкових подій, оцінює шанси їх настання, вибирає оптимальні рішення;

  • в основному збережено назви і послідовність вивчення тем, передбачених програмою рівня стандарту. Зміст навчального матеріалу доповнено, а пе­релік навчальних досягнень учнів конкретизовано й уточнено відповідно до Державного стандарту. Частина навчального матеріалу, що подана у ква­дратних дужках, не є обов'язковою для вивчення і не виноситься для тема­тичного контролю.

  • При навчанні математики на академічному рівні основна увага при­діляється не лише засвоєнню математичних знань, а й виробленню вмінь застосовувати їх до розв'язування практичних і прикладних задач, оволо­дінню математичними методами, моделями, що забезпечить успішне ви­вчення профільних предметів — хімії, фізики, біології, технологій. При цьо­му зв'язки математики з профільними предметами посилюються за рахунок розв'язання задач прикладного змісту, ілюстрацій застосування математич­них понять, методів і моделей у шкільних курсах хімії, біології, фізики, тех­нологій.

  • Вивчаючи математику, старшокласники мають усвідомити, що процес її застосування до розв'язування будь-яких прикладних задач розподіляється на три етапи: 1) формалізація (перехід від ситуації, описаної в задачі, до фор­мальної математичної моделі цієї ситуації, і від неї — до чітко сформульова­ної математичної задачі); 2) розв'язування задачі у межах побудованої мо­делі; 3) інтерпретація одержаного розв'язання задачі та застосування його до вихідної ситуації.

  • Залежно від профілю може використовуватися варіативна складова на­вчального плану, що передбачає проведення факультативів, курсів за вибо­ром, орієнтованих на посилення міжпредметних зв'язків математики з про­фільними предметами. Наприклад, такі курси за вибором: «Математичні методи обробки результатів хімічного експерименту», «Математичне моде­лювання у біології», «Прийоми графічного зображення властивостей техніч­них об'єктів і процесів» тощо. їх вивчення не лише посилює міжпредметні зв'язки, а й сприяє успішному засвоєнню учнями профільних предметів.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

До навчальних досягнень учнів з математики, які підлягають оцінюван­ню, належать:

  • теоретичні знання, що стосуються математичних понять, тверджень, теорем, властивостей, ознак, методів та ідей математики;

  • знання, що стосуються способів діяльності, які можна подати у ви­гляді системи дій (правила, алгоритми);

  • здатність безпосередньо здійснювати вже відомі способи діяльності відповідно до засвоєних правил, алгоритмів (наприклад, виконувати певне тотожне перетворення виразу, розв'язувати рівняння певного виду, виконувати геометричні побудови, досліджувати функцію на мо­нотонність, розв'язувати текстові задачі розглянутих типів тощо);

  • здатність застосовувати набуті знання і вміння для розв'язання на­вчальних і практичних задач, коли шлях, спосіб такого розв'язання потрібно попередньо визначити (знайти) самому.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:

  • характеристики відповіді учня: правильність, повнота, логічність, обґрунтованість, цілісність;

  • якість знань: осмисленість, глибина, узагальненість, системність, гнучкість, дієвість, міцність;

  • ступінь сформованості загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;

  • рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, син­тезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

  • досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);

  • самостійність оцінних суджень.

Відповідно до ступеня оволодіння зазначеними знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень школярів з математики: початковий, середній, достатній, високий.

Початковий рівень — учень (учениця) називає математичний об'єкт (вираз, формули, геометричну фігуру, символ), але тільки в тому випадку, коли цей об'єкт (його зображення, опис, характеристика) запропоновано йому (їй) безпосередньо; за допомогою вчителя виконує елементарні зав­дання.

Середній рівень — учень (учениця) повторює інформацію, операції, дії, засвоєні ним (нею) у процесі навчання, здатний(а) розв'язувати

Достатній рівень — учень (учениця) самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, вміє виконувати математичні операції, загальні методи і послідовність (алгоритм) яких йому (їй) знайомі, але зміст та умови виконання змінені.

Високий рівень — учень (учениця) здатний(а) самостійно орієнтува­тися в нових для нього (неї) ситуаціях, складати план дій і виконувати його; пропонувати нові, невідомі йому (їй) раніше розв'язання, тобто його (її) ді­яльність має дослідницький характер.

Оцінювання якості математичної підготовки учнів здійснюється у двох аспектах: рівень оволодіння теоретичними знаннями та якість практич­них умінь і навичок, здатність застосовувати вивчений матеріал під час розв'язування задач і вправ. Оцінювання здійснюється в системі поточного, тематичного контролю знань, коли бали виставляються за вивчення окре­мих тем, розділів та під час державної атестації.


рівень навч дос

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень

І. Початковий

1

Учень (учениця) розпізнає один із кількох запро­понованих математичних об'єктів (символів, ви­разів, геометричних фігур тощо), виділивши його серед інших; читає і записує числа, переписує да­ний математичний вираз, формулу; зображує най­простіші геометричні фігури (малює ескіз)

2

Учень (учениця) виконує однокрокові дії з числами, найпростішими математичними виразами; впізнає окремі математичні об'єкти і пояснює свій вибір

3

Учень (учениця) порівнює дані або словесно опи­сані математичні об'єкти за їх суттєвими властиво­стями; за допомогою вчителя виконує елементарні завдання

II. Середній

4

Учень (учениця) відтворює означення математич­них понять і формулювання тверджень; називає елементи математичних об'єктів; формулює де­які властивості математичних об'єктів; виконує за зразком завдання обов'язкового рівня

5

Учень (учениця) ілюструє означення математичних понять, формулювання теорем і правил виконання математичних дій прикладами з пояснень вчителя або підручника; розв'язує завдання обов'язкового рівня за відомими алгоритмами з частковим пояс­ненням

6

Учень (учениця) ілюструє означення математичних понять, формулювання теорем і правил виконання математичних дій власними прикладами; само­стійно розв'язує завдання обов'язкового рівня з до­статнім поясненням; записує математичний вираз, формулу за словесним формулюванням і навпаки

III. Достатній

7

Учень (учениця) застосовує означення математич­них понять та їх властивості для розв'язування завдань у знайомих ситуаціях; знає залежності між елементами математичних об'єктів; самостійно виправляє вказані йому (їй) помилки; розв'язує завдання, передбачені програмою, без достатніх пояснень

8

Учень (учениця) володіє визначеним програмою навчальним матеріалом; розв'язує завдання, пе­редбачені програмою, з частковим поясненням; частково аргументує математичні міркування й розв'язання завдань

9

Учень (учениця) вільно володіє визначеним про­грамою навчальним матеріалом; самостійно ви­конує завдання в знайомих ситуаціях із достатнім поясненням; виправляє допущені помилки; по­вністю аргументує обґрунтування математичних тверджень; розв'язує завдання з достатнім пояс­ненням

IV. Високий

10

Знання, вміння й навички учня (учениці) пов­ністю відповідають вимогам програми, зокрема: учень (учениця) усвідомлює нові для них мате­матичні факти, ідеї, вміє доводити передбачені програмою математичні твердження з достатнім обґрунтуванням; під керівництвом учителя зна­ходить джерела інформації та самостійно вико­ристовує їх; розв'язує завдання з повним пояс­ненням і обґрунтуванням

11

Учень (учениця) вільно і правильно висловлює відповідні математичні міркування, переконливо аргументує їх; самостійно знаходить джерела ін­формації та працює з ними; використовує набуті знання і вміння в незнайомих для них ситуаці­ях; знає передбачені програмою основні методи розв'язування завдання і вміє їх застосовувати з необхідним обґрунтуванням




12

Учень (учениця) виявляє варіативність мислення і раціональність у виборі способу розв'язування математичної проблеми; вміє узагальнювати й систематизувати набуті знання; здатний(а) розв'язувати нестандартні задачі та вправи



Поточне оцінювання учнів з математики проводиться безпосередньо під час навчальних занять або за результатами виконання домашніх завдань, усних відповідей, письмових робіт тощо.

  1   2   3   4

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Програма з математики для учнів 10-11 класів знз
Бурда М.І., Тарасенкова Н. А. Геометрія. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Академічний рівень. К.: «Зодіак-еко»,...

Підручники для учнів 4 класів № з/п Назва підручника Автор(и) Видавництво 1 «Математика»
Перелік підручників для учнів 4 та 7 класів загальноосвітніх навчальних закладів

Навчальна програма для учнів 5 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Програму підготували: М. І. Бурда, Ю. І. Мальований, Є. П. Нелін, Д. А. Номіровський, А. В. Паньков, Н. А. Тарасенкова, М. В. Чемерис,М....

Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Програму підготували: М.І. Бурда, Г. В. Апостолова, В. Г. Бевз, В. В. Грінчук, Ю.І. Мальований, А. Г. Мерзляк, Є. П. Нелін, Н. А....

Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Компетентність є особистісним утворенням, яке формується на основі здобутих знань, досвіду діяльності, вироблених ціннісних орієнтацій,...

Навчальна програма для учнів 5 9 класів загальноосвітніх навчальних...
Програму підготували: М. І. Бурда, Ю. І. Мальований, Є. П. Нелін, Д. А. Номіровський

Навчальна програма для учнів 5 9 класів загальноосвітніх навчальних...
Компетентність є особистісним утворенням, яке формується на основі здобутих знань, досвіду діяльності, вироблених ціннісних орієнтацій,...

Навчальна програма для учнів 5 9 класів загальноосвітніх навчальних...
Компетентність є особистісним утворенням, яке формується на основі здобутих знань, досвіду діяльності, вироблених ціннісних орієнтацій,...

Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних...
Компетентність є особистісним утворенням, яке формується на основі здобутих знань, досвіду діяльності, вироблених ціннісних орієнтацій,...

Перелік підручників для учнів 9 класів загальноосвітніх навчальних...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

a.lekciya.com.ua
Головна сторінка